Урок_8.1

 Знайомство з середовищем програмування. Елементи вікна середовища програмування.

Основні компоненти програми для ОС з графічним інтерфейсом.


         Для зручного розроблення програм існують спеціальні засоби – середовища (системи) програмування, що забезпечують весь цикл роботи з програмою – від розробки до виконання йотримання необхідних результатів.

Середовище програмування – це комплекс програмних засобів, які призначено для автоматизації процесу підготовки та виконання програм користувача.

Середовище програмування містить низку різних програм.


Розглянемо таблицю:


Для програм, розроблених мовами об’єктно-орієнтованого програмування (ООП), після компіляції отримується проміжний код (байт-код), який за допомогою спеціального програмного забезпечення перетворюється в машинний.

   Далі ми будемо використовувати середовище IDLE, яке підтримує режим компілювання й інтерпретування програм. Програмний код мовою Python можна виконувати в інтерактивному режимі та режимі виконання файлів коду. На етапі вивчення мови Python особливо корисним для виконання окремих команд є інтерактивний режим IDLE. Запустити його можна за допомогою команд Пуск → Усі програми → Python 3.4 → IDLE (Python 3.4GUI — 32 біти). Відкриється вікно, зображене на малюнку:


     Після знака запрошення (>>>) можна вводити команди. У прикладі 1 подано виконання найпростіших команд. Після введення кожної команди потрібно натискати Enter. В одному рядку можна вводити більш ніж одну команду й відокремлювати їх крапкою з комою ( приклад 2). Одну команду можна розміщувати у кількох рядках (приклад 3). Розглянемо приклад 4 виконання найпростішого коду в інтерактивному режимі.

       Нехай програмний код повинен виводити на екран повідомлення, що містить два рядки:

Я — учень 

8 класу.

   Вивести рядок повідомлення на екран можна за допомогою оператора print. Код програмиміститиме дві команди:

print("Я учень") # Перший рядок

print("8 класу.") # Другий рядок

    Тут знак # — це коментар, який пояснює сутність команди й на виконання коду не впливає. Після знака запрошення уводимо перший рядок коду і натискаємо клавішу Enter. Знак запрошення переміститься на наступний рядок, після якого уводимо другу команду і натискаємо клавішу Enter. На малюнку відображено динаміку цього процесу.


   Режим виконання файлів програмного коду. В інтерактивному режимі програмний код не зберігається. Для повторного виконання коду його потрібно увести заново. Код, збережений у файлі, можна виконувати багаторазово. Якщо у коді є синтаксичні помилки, програма не виконується, а повідомлення про помилки будуть виведені на екран.

    Для закриття коду потрібно виконати команду File → Close. Для відкриття файлу слід виконати команду File → Open...і у вікні, що відкриється, вибрати папку Програми, потім знайти потрібний файл і натиснути кнопку Відкрити.

Алгоритм уведення програмного коду

ГРАФІЧНИЙ ІНТЕРФЕЙС КОРИСТУВАЧА

    Працюючи за комп’ютером, ми використовуємо екранні вікна, текстові поля, кнопки,меню, вкладки тощо. Ці елементи називають елементами керування. Сукупність елементів керування, з якими взаємодіє користувач, називають графічним інтерфейсом користувача. Отже, графічний інтерфейс користувача — це візуалізований засіб взаємодії програми з користувачем.

   Елементи керування є об’єктами, що характеризуються властивостями і методами. До елементів керування, які використовуються для підтримки діалогу з користувачем при виконанні програми, належать меню, вкладки, текстові поля, командні кнопки, перемикачі, поля вибору, списки, смуги прокручування тощо. Більшість елементів інтерфейсу Windows призначені для організації введення даних користувачем та виведення результатів роботи програми на екран, папір або у файл.Так, на малюнку на прикладі діалогового вікна Шрифт показано використання деяких основних елементів керування, таких, як вкладки, текстові поля, списки, прапорці, написи, кнопки.


ГРАФІЧНЕ ВІКНО

     З допомогою мови програмування Python також можна створювати графічні програми. Для цього в Python за замовчуванням застосовується спеціальний набір компонентів, який називається tkinter.

Tkinter доступний у вигляді окремого вбудованого модуля, який містить усі необхідні графічні компоненти — кнопки, текстові поля, написи тощо. Створення графічного інтерфейсу в Python розпочинають зі створення графічного вікна. Після чогоу ньому додають усі інші складові графічного інтерфейсу: 

   Для створення найпростішого вікна необхідно ввести такий код:

from tkinter import*

Window=Tk()

  Тут перший рядок — імпорт модуля tkinter. У другому рядку створюється графічне вікно, для чого застосовується конструктор Tk(), який визначений у модулі tkinter. Створене вікно присвоюється змінній Window. Саме через цю змінну ми зможемо керувати атрибутами вікна.

Зверніть увагу, що назва конструктора записується з великої літери.

     Після запуску даної програми виконання в середовищі Python IDLE ми одержимо порожнє вікно. Якщо цю ж програму запустити у вікні редактора Visual Studio, нічого не відбудеться. Аби вікно відображалося і при роботі в цьому середовищі, необхідно дописати ще одну команду: mainloop(). Ця команда завантажує цикл обробки подій вікна для взаємодії з користувачем. В Python IDLE цей цикл спрацьовує автоматично. Тепер при запуску цієї програми у Visual Studio також буде відображено порожнє вікно. 

    Для вікна, що було створено, застосовано параметри за умовчанням. Змінимо деякі його налаштування. Так, з допомогою методу title() можна змінити заголовок вікна. Щоб замінити заголовок «tk» на «Привітання», необхідно додати такий код: 

Window.title("Привітання").

        Для вікна також можна встановити його розміри ширини та висоти, що визначаються в пікселях з допомогою методу geometry(). Так, для встановлення розмірів вікна 300 пікселів по ширині та 200 пікселів по висоті необхідно записати такий код:

Window.geometry("300x200")

     На першому місці вказується значення ширини, на другому — висоти. За умовчанням вікно програми розташовано у верхньому лівому куті екрана. Це можна змінити, вказавши у методі geometry() необхідні значення відступу зліва та зверху. Так, при встановленні відступу зліва 150 пікселів, а зверху — 50 пікселів, програмний код буде мати вигляд:

Window.geometry("300x200+150+50").

Отже, загальна структура методу geometry() має вигляд: geometry("ширинахвисота+відступ_зліва+відступ_зверху")

Найпростіше графічне вікно можна створити за допомогою програмного коду:

Саме ж щойно створене вікно буде мати наступний вигляд:

       Після створення графічного вікна на ньому можна додавати елементи керування. Саме про це піде мова у наступному уроці.

За матеріалами блогу:

https://informatikanews20.blogspot.com/

Немає коментарів:

Дописати коментар